ПАЦІЄНТ МАЄ ПРАВО: ЯК ОСКАРЖИТИ НЕПРАВОМІРНЕ РІШЕННЯ І ОТРИМАТИ ВІДШКОДУВАННЯ
Кожен пацієнт має право оскаржити неправомірне рішення і отримати компенсацію, якщо його здоров’ю заподіяно шкоди. Відповідачем завжди є роботодавець – заклад охорони здоров’я чи лікар-ФОП. Розповідаємо докладно, куди звертатись, якщо ваші права порушують, і які моменти варто врахувати.
КОЛИ І КУДИ СКАРЖИТИСЬ НА
НЕПРАВОМІРНІ РІШЕННЯ ЧИ ДІЇ МЕДИЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ
Медична допомога має бути доступною, якісною та безпечною, а підхід до лікування – індивідуальним, без будь-якої дискримінації, пов’язаної зі станом здоров’я. Пацієнт має свободу вибору: сам обирає заклад охорони здоров’я, лікаря і методи лікування відповідно до рекомендацій лікаря. Медики мають суворо зберігати медичну таємницю і водночас надавати пацієнту інформацію про стан його здоров’я, варіанти лікування і можливі наслідки. Пацієнт має знати усе про свою хворобу і щоразу надавати згоду на медичне втручання чи відмовлятись нього, коли це не загрожує життю. Саме пацієнт передусім несе відповідальність за стан свого здоров’я, тому право на профілактичні заходи і вакцинацію водночас є і обов’язком кожного. Серед прав пацієнтів також права на інновації, а у критичних випадках – на попередження страждання і болю.
Відстоювати свої права може і має кожен українець. Повнолітні – особисто, через представника чи колективно (коли скаргу подає група людей). Неповнолітні чи недієздатні – через законних представників.
Ви можете поскаржитись усно або письмово. Оптимальний варіант – письмове звернення: зареєстрована заява зобов’язує установу надати вам відповідь. Тож якщо особисто приносите заяву, попросіть зареєструвати її, а якщо надсилаєте поштою, то рекомендованим листом чи з повідомленням про вручення. Якщо звернення надсилається електронною поштою, то треба вказувати електронну адресу, на яку має прийти відповідь – це вимога Закону України «Про звернення громадян».
У заяві важливо зазначити:
- прізвище, ім’я, по батькові повністю;
- місце проживання;
- суть питання і чітке формулювання прохання чи вимоги; якщо ви хочете бути присутнім при розгляді звернення, потрібно це вказати;
- підпис і дату.
Якщо ваші права порушують:
- зверніться до головного лікаря із письмовою заявою/скаргою і попросіть її зареєструвати (в такому разі вам зобов’язані надати відповідь);
- якщо не вдалося владнати ситуацію, зверніться у департамент/управління охорони здоров’я вашого міста чи області: http://moz.gov.ua/regionalni-upravlinnja із письмовою заявою/скаргою і попросіть вхідний номер (це допоможе дізнаватися хід розгляду вашого питання);
- якщо не вдалося владнати ситуацію, зверніться на гарячу лінію місцевих органів виконавчої влади;
- якщо не вдалося владнати ситуацію, зверніться на гарячу лінію Уряду за телефоном 1545.
Будь-який громадянин має право подати заяву про проведення клініко-експертної комісії в міських, районних, обласних департаментах охорони здоров’я, а також КЕК МОЗ України. Такі комісії контролюють якість надання допомоги і розглядають усі випадки, в яких може йтися про неналежну допомогу пацієнту – від випадків з розбіжністю діагнозів до летальних. Докладно тут: https://bit.ly/2u4uFlj
Ще один спосіб захисту – звернення до Інспекції з питань захисту прав споживачів.
Незалежно від рівня розгляду звернень це завжди безоплатно.
Якщо на жодному з етапів не вдалося владнати ситуацію, пацієнт має право звернутись до суду.
Якщо ви отримали рішення щодо своєї скарги, але не згодні з ним – маєте право подати скаргу до органу або посадової особи вищого рівня. Наприклад, якщо не вдалося владнати ситуацію на рівні головного лікаря – подати скаргу до місцевого департаменту охорони здоров’я. Водночас не варто затягувати: маєте місяць після того, як вас ознайомили з рішенням. Інакше ваш запит можуть відхилити (виняток – поважна причина порушення термінів).
Скільки часу можуть розглядати звернення:
- до 15 днів – звернення, які не потребують додаткового вивчення;
- до 30 днів – звернення, які потребують додаткового вивчення;
- до 45 днів – звернення, вивчити обставини яких неможливо у 30-денний термін; про це мають повідомити людині, яка подала звернення.
ЯК ОТРИМАТИ КОМПЕНСАЦІЮ ШКОДИ, ЗАПОДІЯНОЇ ЗДОРОВ’Ю
Відповідальність за вчинення шкоди (моральної чи матеріальної) несуть заклади охорони здоров’я, а також медичні працівники, які займаються приватною практикою. Тобто відповідачем є роботодавець (заклад охорони здоров’я чи ФОП), а третьою особою – медичний працівник, дії якого спричинили шкоду.
Якщо йдеться про компенсацію матеріальної шкоди, то підставою можуть бути як протиправні дії медперсоналу, так і їх бездіяльність, внаслідок чого здоров’ю пацієнту завдано шкоди.
Майнова шкода в охороні здоров’я – це або реальні збитки (наприклад, витрати на препарати, протезування, діагностику, лікування та реабілітацію, посилене харчування, сторонній догляд тощо) або втрачені можливості доходу (наприклад, коли людина через лікарську помилку втратила працездатність). Ступінь втрати працездатності визначає судово-медична експертиза. Так само експертиза має підтвердити необхідність подальшої реабілітації, лікування тощо. Важливо, що витрати на майбутнє лікування потерпілий не отримує “на руки” – кошти заклад охорони здоров’я перераховує організації, яка має надати відповідні послуги потерпілому.
У випадку смерті людини через неправомірні дії медиків відшкодовуються витрати на поховання і усі пов’язані з цим витрати.
Крім того, кожен українець має право на компенсацію моральної шкоди. Цей вид відшкодування призначається незалежно від призначення чи розміру компенсації майнової шкоди.
Важливо: моральну шкоду також треба довести. Стани “я розізлився”, “мені стало неприємно” – це не привід для призначення компенсації моральної шкоди. Часто використовують судовопсихологічну експертизу, коли психолог-судовий експерт встановлює наявність або відсутність ознак заподіяння особі моральної шкоди, а також визначає матеріальний еквівалент моральної шкоди. Досить поширеним доказом у справах про компенсацію моральної шкоди є висновки медиків (наприклад, записи лікаря-психіатра про стан пацієнта в первинній медичній документації) щодо стану здоров’я позивача й обумовленості негативних емоційно-вольових переживань погіршенням стану здоров’я.
Залишити відповідь